|
Не стало поета 10 березня 1861 року. Оскільки Шевченко закінчив своє життя в Петербурзі, тому його і поховали в цьому місті на Смоленському кладовищі. Але українець хотів, щоб не лише душа, але і тіло було нерозривно пов'язано з улюбленою Україною «Як умру, то поховай Мене на могилі, серед степу широкого, на Вкраїні милій, щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі було видно, було чути, як реве ревучий». Його друзі знайшли таке місце - Чернеча гора в Каневі. Перепоховання відбулося 22 травня 1861. Це живописне місце розміщується за 150 км. на південь від Києва, вниз за перебігом Дніпра. На дорозі з Петербургу до Канева Т.Г. Шевченко відспівували в київській церкві Різдва Христова.
Суботній ранок 22 травня 2010 розпочався зі зборів шанувальників пам’яті видатного письменника Тараса Григоровича Шевченко. Біля пам’ятника молодого Шевченка можна було побачити як представників культурної еліти міста, філософів, поетів, так і звичайних студентів. Натовп привертав увагу перехожих які з задоволенням підходили послухати вірші які зачитували прихильники.
Дніпропетровська міська молодіжна громадська організація Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Батьківщина молода» внесла вагомий внесок в проведення цього заходу. Представники молоді дізнались про цю подію завдяки голові організації, який веде активну життєву позицію і цікавиться подібними заходами. Сергій підготував молодь до цієї події розповіддю про життя та творчість письменника: «Тарас Шевченко прожив велику частину свого життя кріпаком, тому він знав не з чуток про важке життя селян. У своїх віршах поет розповідав про долю українського народу, за це і люблять його наші співвітчизники, і віддають дань пошани захисникові прав і свободи нашого народу». |
